- покутувати
- Відбувати покуту; відбувати призначене священнослужителем-сповідником покарання за здійсненні гріхи
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
покутувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
покутування — я, с. Дія за знач. покутувати … Український тлумачний словник
покутування — Дія за знач. покутувати … Словник церковно-обрядової термінології
спокутувати — (що нести покарання за провину, учинений злочин тощо), покутувати, каратися, розплачуватися, розплатитися … Словник синонімів української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки